Olena Kurzel, Man in the Landscape, 2023, Stickerei auf Textil, 180 x 150 cm
Als ich mit der Arbeit an „Man in the Landscape” begann, wollte ich ein möglichst transportables künstlerisches Werk erschaffen. Angefangen hatte ich damit während der regelmäßigen Stromausfälle, die durch die russischen Angriffe auf unsere Kraftwerke verursacht wurden. Wegen der stetigen Angst vor weiteren Raketenangriffen wollte ich jederzeit in der Lage sein, meine Sachen schnell zusammenzupacken, um an einen sicheren Ort zu gehen. Das Sticken lenkt mich außerdem ab. Es wirkt beruhigend und hilft mir, mit dem stetigen Stress besser umgehen zu können. Gerade in kritischen Momenten greife ich deswegen gerne auf dieses Medium zurück.
Für mich geht es in der hier gezeigten Arbeit um ein neues Verständnis und eine neue Wahrnehmung von Landschaft. Es geht um den Wunsch, sich in ihr aufzulösen. Sich vor den Schrecken zu verstecken, die um sie und einen herum geschehen. Aber jetzt während des Krieges ist man verletzlich, wo immer man ist, ob zu Hause oder im Freien. Dieser Widerspruch und das Gefühl der Verwundbarkeit waren der Anstoß für die Entstehung dieses Werks. Der Mensch in meiner Landschaft ist ein Mensch, der versucht, Schutz und Zuflucht im Schoß der Natur zu finden, sich in der vertrauten Kulisse aufzulösen, obwohl er sich damit gleichzeitig der Gefahr aussetzt, getötet zu werden.
Olena Kurzel, Man in the Landscape, 2023, embroidery on textile, 180 x 150 cm
When I started working on „Man in the Landscape”, my intention was to create a highly transportable artwork. I began this project during the regular power outages caused by the Russian attacks on our power plants. Due to the constant fear of further missile attacks, I wanted to be able to quickly pack my belongings and move to a safe place at any time. Embroidery also serves as a distraction for me. It has a calming effect and helps me better cope with the constant stress. Especially in critical moments, I like to turn to this medium.
For me, this work represents a new understanding and perception of the landscape. It revolves around the desire to dissolve oneself within it, to hide from the horrors happening around oneself. However, during times of war, vulnerability exists wherever one may be, whether at home or outdoors. This contradiction and the feeling of vulnerability were the catalyst for the creation of this piece. The figure in my landscape is a person attempting to find shelter and refuge within the embrace of nature, to dissolve within the familiar backdrop, even though it simultaneously exposes them to the danger of being killed.
Олена Курцель, Людина в пейзажі, 2023, Вишивка по текстилю, 180 х 150 см
Коли я розпочала цю роботу, я хотіла створити максимально мобільну роботу на тканині. Такі роботи я почала створювати під час і після відключень світла, щоб бути підготовленою в будь який момент зібрати свої пожитки і їхати в безпечне місце. Вишивання на тканині дуже відволікає та заспокоює, допомагає справлятися зі стресом, тому час від часу я звертаюсь до цього медіуму в кризові та критичні моменти.
Ця робота про нове сприйняття пейзажу, про бажання розчинитись в ньому, сховатись від жахів, що відбуваються навкруги. Але зараз ти вразливий де б ти не був-вдома чи на відкритому просторі. Це протиріччя і відчуття вразливості стали імпульсом для створення цієї роботи. Людина в пейзажі – це персона, що намагається знайти сховище та притулок в лоні природи, розчинитись в звичному середовищі, але водночас так вона наражає себе на небезпеку і стає мішенню