Christina Werner, The Ravine of Many (Die Schlucht der Vielen), 2021, Videoinstallation, 10 min
Von Juni bis September 2021 nahm ich an einem Residency-Programm teil, dass niederösterreichische Künstler:innen mit ukrainischen Kunstschaffenden zusammenbrachte. Hierbei ist diese Arbeit entstanden.
Nachdem ich mich in meiner Arbeit oft mit Erinnerungskultur und dem Erbe des Nationalsozialismus auseinandersetze, galt mein Fokus dem Babyn Yar Gelände in Kyjiw. Die Idee war am Ort eine Art Walking Tour/Guided Tour zu entwickeln und als Video zu zeigen. Audiowalks sind ein Vermittlungsformat, das sich an Erinnerungsorten durchgesetzt hat.
Mir ging es in meiner Arbeit „The Ravine of Many (Die Schlucht der Vielen“) einerseits Massenmorde von 1941 bis 1945 hinzuweisen, andererseits wollte ich zeigen wie heute mit diesen Ort umgegangen wird. Es war mir wichtig, verschiedene Zeitebenen – Vergangenheit/ Gegenwart/Zukunft – in die Arbeit einzubinden um aufzuzeigen, dass Erinnerungskultur etwas ist, dass auch immer im Wandel ist und sich mit der Geschichte und den vorherrschenden politischen Gegebenheiten verändert.
Christina Werner, The Ravine of Many, 2021, video installation, 10 min
From June to September 2021, I participated in a residency program that brought together artists from Lower Austria and Ukraine. This work was created as a result of that program.
Given that my work often engages with the culture of remembrance and the legacy of National Socialism, my focus during the residency was on the Babyn Yar site in Kyiv. The idea was to develop a kind of walking tour/guided tour at the location and present it as a video. Audiowalks have become a popular format for conveying information at sites of remembrance.
In my work, titled „The Ravine of Many,“ my aim was twofold. Firstly, I wanted to draw attention to the mass murders that took place from 1941 to 1945. Secondly, I sought to show how the site is currently being handled. It was important for me to incorporate different temporal dimensions— past/present/future—into the work to demonstrate that the culture of memory is something that is constantly evolving and changing in response to history and prevailing political circumstances.
Крістіна Вернер, Яр багатьох, 2021, відеоінсталяція, 10 хв
З червня по вересень 2021 року я брала участь у резеденції, яка об’єднала художни_ць з Нижньої Австрії та України. Саме в цей проміжок часу була створена робота «Яр багатьох».
Оскільки у своїй мистецькій практиці я часто працюю з такими темами як культура пам‘яті та націонал-соціалістична спадщина, мою увагу привернуло місце Бабиного Яру в Києві. Моя ідея полягала в тому, щоб зробити щось на кшталт пішохідного туру, екскурсії по цьому місцю у формі відео, так як аудіопрогулянки це достатньо дозповсюджений формат медіації у місцях пам‘яті.
У роботі «Яр багатьох» я хотіла, з одного боку, вказати на масові вбивства, які відбувалися з 1941 по 1945 роки, а з іншого – показати, що відбувається в цьому місці зараз. Для мене було важливо включити в роботу різні часові рівні – минуле, теперішнє та майбутнє, тим самим показуючи, що культура пам‘яті – це те, що завжди перебуває в русі і змінюється разом з історією та політичними обставинами.